безроздільний
БЕЗРОЗДІ́ЛЬНИЙ, а, е.
Який не розподіляється; повний, цілковитий, необмежений.
Ідея запровадження унітарної держави визріла в Москві, а так званий об'єднавчий рух був насправді процесом виснажливого приєднання національних республік до всесильного центру, який зосереджував безроздільну й абсолютну владу над ними (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)