безроздільно

БЕЗРОЗДІ́ЛЬНО.

Присл. до безрозді́льний.

Його душею і серцем безроздільно заволоділа Софія (А. Шиян);

Мистецтво не любить млявості і байдужості. Йому треба віддаватися цілком, енергійно, безроздільно (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. безроздільно — безрозді́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безроздільно — Присл. до безроздільний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безроздільно — БЕЗРОЗДІ́ЛЬНО. Присл. до безрозді́льний. Наша партія є єдиною партією в країні, їй безроздільно належить керівна роль у радянському суспільстві (П’ятдесят років КПРС, 1953, 27); Мистецтво не любить млявості і байдужості.  Словник української мови в 11 томах