безрозсудно

БЕЗРОЗСУ́ДНО.

Присл. до безрозсу́дний.

Наймитові стало шкода цього здорового силача, що безрозсудно погодився на таке програшне змагання (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. безрозсудно — безрозсу́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безрозсудно — Присл. до безрозсудний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безрозсудно — БЕЗРОЗСУ́ДНО. Присл. до безрозсу́дний. Наймитові стало шкода цього здорового силача, що безрозсудно погодився на таке програшне змагання (Шиян, Баланда, 1957, 136).  Словник української мови в 11 томах