безрозсудно
БЕЗРОЗСУ́ДНО. Присл. до безрозсу́дний.
Наймитові стало шкода цього здорового силача, що безрозсудно погодився на таке програшне змагання (Шиян, Баланда, 1957, 136).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗРОЗСУ́ДНО. Присл. до безрозсу́дний.
Наймитові стало шкода цього здорового силача, що безрозсудно погодився на таке програшне змагання (Шиян, Баланда, 1957, 136).
Словник української мови (СУМ-11)