Словник української мови в 11 томах

безрозсудно

БЕЗРОЗСУ́ДНО. Присл. до безрозсу́дний.

Наймитові стало шкода цього здорового силача, що безрозсудно погодився на таке програшне змагання (Шиян, Баланда, 1957, 136).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. безрозсудно — безрозсу́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. безрозсудно — Присл. до безрозсудний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безрозсудно — БЕЗРОЗСУ́ДНО. Присл. до безрозсу́дний. Наймитові стало шкода цього здорового силача, що безрозсудно погодився на таке програшне змагання (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах