Словник української мови у 20 томах

безрушничний

БЕЗРУШНИ́ЧНИЙ, а, е.

Який відбувається, здійснюється без застосування рушниці.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. безрушничний — -а, -е. Який здійснюється, відбувається без застосування рушниці. Безрушничне полювання — а) полювання без застосування вогнепальної зброї (капканами, кротоловками та ін.); б) полювання з фотоапаратом, кінокамерою, магнітофоном.  Великий тлумачний словник сучасної мови