безсердечний
БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, а, е.
Нечулий до інших; безжалісний, жорстокий.
Франко виставляє перед читачем цілу портретну галерею таких хижаків – з залізною волею, з звірячими .. інстинктами, сухих, упертих і безсердечних (М. Коцюбинський);
[Зінаїда:] Який ти безсердечний! Дитина не виспалась... [Погода:] Яка дитина? Бельбас має двадцять один рік! (О. Корнійчук);
Задовольняючи найменші забаганки улюблених чад, батьки ризикують виростити їх черствими й безсердечними (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)