безсердечно

БЕЗСЕРДЕ́ЧНО.

Присл. до безсерде́чний.

Скатованих і знесилених до краю залишали безсердечно на шляху – на поталу диким звірям і хижій птиці (Б. Лепкий);

Не віддам чайки цим хлопчиськам, які так безсердечно перебили крило бідній пташці (Ю. Збанацький);

Не можна ніжно любити батьків, братів чи сестер і безсердечно ставитися до однокласників чи однолітків у дворі (з газ.).

Значення в інших словниках

1. безсердечно — безсерде́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безсердечно — Присл. до безсердечний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безсердечно — БЕЗСЕРДЕ́ЧНО. Присл. до безсерде́чний. Не віддам чайки цим хлопчиськам, які так безсердечно перебили крило бідній пташці (Збан., Мор. чайка, 1959, 24).  Словник української мови в 11 томах