безсердечно

БЕЗСЕРДЕ́ЧНО. Присл. до безсерде́чний.

Не віддам чайки цим хлопчиськам, які так безсердечно перебили крило бідній пташці (Збан., Мор. чайка, 1959, 24).

Значення в інших словниках

1. безсердечно — безсерде́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безсердечно — Присл. до безсердечний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безсердечно — БЕЗСЕРДЕ́ЧНО. Присл. до безсерде́чний. Скатованих і знесилених до краю залишали безсердечно на шляху – на поталу диким звірям і хижій птиці (Б. Лепкий); Не віддам чайки цим хлопчиськам, які так безсердечно перебили крило бідній пташці (Ю.  Словник української мови у 20 томах