безсердечний
БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, а, е. Нечулий до інших; безжалісний, жорстокий.
Франка виставляє перед читачем цілу портретну галерею таких хижаків — з залізною волею, з звірячими.. інстинктами, сухих, упертих і безсердечних (Коцюб., III, 1956, 38);
[Зінаїда:] Який ти безсердечний! Дитина не виспалась… [Погода:] Яка дитина? Бельбас має двадцять один рік! (Корн., Чому посміх, зорі, 1958, 18).
Словник української мови (СУМ-11)