безрік

БЕЗРІК:

◊ В (на) безрік — на вічні часи; назавжди.

І не хотілося мені, Щоб тії ночі, тії дні Минали в безрік (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 193);

Коли я кажу, що зосталась би тут на безрік, то Ви ж знаєте, які тому причини (Леся Українка, V, 1956, 152);

Віддати за безрік — ніколи не віддати;

За безрік — через дуже довгий час, дуже нескоро.

«Коли ж він [велетень] встане?» — тремтячи, Спитала я хлопчину. — «За рік, сто рік, чи за безрік, А може й в сю хвилину!» (Леся Українка, I, 1951, 460).

Значення в інших словниках

1. безрік — У (на) безрік — на вічні часи; назавжди. Віддати за безрік — ніколи не віддати. За безрік — через дуже довгий час, нескоро.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. безрік — БЕ́ЗРІК: ◇ (1) В (на) бе́зрік – надовго або назавжди. І не хотілося мені, Щоб тії ночі, тії дні Минали в безрік (Я. Щоголів); Коли я кажу, що зосталась би тут на безрік, то Ви ж знаєте, які тому причини (Леся Українка); (2) За бе́зрік...  Словник української мови у 20 томах
3. безрік — Бе́зрік, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. безрік — Безрік нар. Употребл. въ выраж. на-безрік — безсрочно, иронически: никогда. віддасть на-безрік, т. е. никогда. Ном. № 10634. Хиба на-безрік діждемо цього. Волын. г.  Словник української мови Грінченка