безсердечність

БЕЗСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безсерде́чний.

Стару попеласту гуску забив хворостиною в шкоді сусід і у варварській безсердечності прип’яв бездушного трупа за лапу до тої ж хворостини (Фр., II, 1950, 60);

Хоч і знав я запопадливість хоробливу, ощадність і безсердечність своєї матері — однак.., що вона допускалася найгрубшого лихварства,.. — я не міг сподіватися (Коб., III, 1956, 214).

Значення в інших словниках

1. безсердечність — безсерде́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. безсердечність — [беизсеирдечн'іс'т' і беис:еирдечн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. безсердечність — -ності, ж. Абстр. ім. до безсердечний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безсердечність — БЕЗСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безсерде́чний. Стару попелясту гуску забив хворостиною в шкоді сусід і у варварській безсердечності прип'яв бездушного трупа за лапу до тої ж хворостини (І.  Словник української мови у 20 томах
5. безсердечність — Безсердечність, -ности ж. Безсердечіе, жестокосердіе. К. Кр. 17.  Словник української мови Грінченка