безсердечність

БЕЗСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до безсерде́чний.

Стару попелясту гуску забив хворостиною в шкоді сусід і у варварській безсердечності прип'яв бездушного трупа за лапу до тої ж хворостини (І. Франко);

Хоч і знав я запопадливість хоробливу, ощадність і безсердечність своєї матері – однак.., що вона допускалася найгрубшого лихварства, .. – я не міг сподіватися (О. Кобилянська);

Никодим Стельмашенко, по словам Ося, був чоловік без всякого серця. Мало того, що без серця, а він цю безсердечність любив, тішився нею (В. Винниченко);

Ця дика, неймовірна дитяча безсердечність, нещадність до беззахисної тварини вивели мене з рівноваги (з газ.).

Значення в інших словниках

1. безсердечність — безсерде́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. безсердечність — [беизсеирдечн'іс'т' і беис:еирдечн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. безсердечність — -ності, ж. Абстр. ім. до безсердечний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безсердечність — БЕЗСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безсерде́чний. Стару попеласту гуску забив хворостиною в шкоді сусід і у варварській безсердечності прип’яв бездушного трупа за лапу до тої ж хворостини (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. безсердечність — Безсердечність, -ности ж. Безсердечіе, жестокосердіе. К. Кр. 17.  Словник української мови Грінченка