безсилля

БЕЗСИ́ЛЛЯ, я, с.

1. Фізична слабість, знемога.

Хоч вона [хвороба] його й не трясла, зате інше нівечила, – то безсиллям, то таким поганим настроєм духу (Панас Мирний);

Якась знемога, якесь безсилля опанувало його (М. Коцюбинський);

В пориві подяки й безсилля вона підвелася й пішла до нього (В. Підмогильний);

Розпластане в безсиллі тіло поривається встати (І. Багряний).

2. Нездатність або неспроможність що-небудь зробити, подолати.

В почуттю [почутті] своєї нижчості, свого безсилля і ненастанного роздразнення Іцко дивився на Германа як на свого особистого ворога (І. Франко);

– Пішовши звідси, ви лише розпишетесь у своєму безсиллі (Ю. Шовкопляс);

Мене до сліз обурює безсилля наше, лінощі душі й тіла (Василь Шевчук);

Навколо тебе в їхнім [років] попелищі росте безсилля (М. Вінграновський).

Значення в інших словниках

1. безсилля — (відсутність сили) безсилість, кволість, (від утоми) перевтома, знесилення, знемога; безвладність.  Словник синонімів Полюги
2. безсилля — безси́лля іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. безсилля — Несила, неміч, безсилість, кволість; (від утоми) знесилля, знесилення, знемога; безвладність.  Словник синонімів Караванського
4. безсилля — -я, с. 1》 Фізична слабкість, знемога. 2》 Нездатність або неспроможність що-небудь зробити, подолати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. безсилля — Безвлада, безвладність, знемога, нездольність, неміч, несила, знесила, неспромога, неспроможність  Словник чужослів Павло Штепа
6. безсилля — I безвладність, знесиленість, знесилення, знесилля, нездатність, неміч, немічність, несила, неспромога, неспроможність, хиренність II див. слабість  Словник синонімів Вусика
7. безсилля — ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ...  Словник синонімів української мови
8. безсилля — Безси́лля, -лля, -ллю, -ллям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. безсилля — БЕЗСИ́ЛЛЯ, я, с. 1. Фізична слабість, знемога. Хоч вона [хвороба] його й не трясла, зате інше нівечила, — то безсиллям, то таким поганим настроєм духу (Мирний, V, 1955, 422); Якась знемога, якесь безсилля опанувало його (Коцюб., І, 1955, 218).  Словник української мови в 11 томах
10. безсилля — Безсилля, -ля с. Безсиліе, отсутствіе силъ. Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти. К. Псал. 95.  Словник української мови Грінченка