Словник української мови у 20 томах

безталанно

БЕЗТАЛА́ННО.

Присл. до безтала́нний.

Ми виступили на кількох концертах, останнім з яких став “40 на 40” (мої 40 років помножені на 40 пісень, які там пролунали). Сльози печалі за безталанно проминулими роками (з газ.);

І все ж таки політична боротьба ведеться якось безталанно (з газ.);

Стаємо свідками безталанно зрежисованих спектаклів, яких не побачиш більше ніде (з газ.);

Безталанно грати;

Говорити нецікаво, безталанно.

Словник української мови (СУМ-20)