безталанниця
БЕЗТАЛА́ННИЦЯ, і, ж.
Жін. до безтала́нник.
Як же зосталась Ганна сама в хаті безталанницею, знов Марина пригорнулась до Ганни (І. Нечуй-Левицький);
– Краще не жити, ніж доживати вік .. таким нещасним попихачем, безнадійним послугачем, як ота безталанниця! (Леся Українка);
Як видно, чужі руки покалічили безталанницю (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)