безталанник
БЕЗТАЛА́ННИК, а, ч.
Безталанна, нещасна людина.
Такий недотепа, такий безталанник був і Грицько Вареник, батько цієї самої дівчини (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)БЕЗТАЛА́ННИК, а, ч.
Безталанна, нещасна людина.
Такий недотепа, такий безталанник був і Грицько Вареник, батько цієї самої дівчини (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)