безтяма

БЕЗТЯ́МА, и, ж., рідко.

Те саме, що безтя́мність.

Мстислав аж тепер повірив своєму щастю, радий і до безтями збуджений, кинувся дружинникові на шию (Д. Міщенко).

Значення в інших словниках

1. безтяма — безтя́ма іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. безтяма — -и, ж., рідко. Те саме, що безтямність. Напитися до безтями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безтяма — БЕЗТЯ́МА, и, ж., рідко. Те саме, що безтя́мність. Мстислав аж тепер повірив своєму щастю, радий і до безтями збуджений, кинувся дружинникові на шию (Міщ., Сіверяни, 1961, 142).  Словник української мови в 11 томах