безтяма
БЕЗТЯ́МА, и, ж., рідко. Те саме, що безтя́мність.
Мстислав аж тепер повірив своєму щастю, радий і до безтями збуджений, кинувся дружинникові на шию (Міщ., Сіверяни, 1961, 142).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗТЯ́МА, и, ж., рідко. Те саме, що безтя́мність.
Мстислав аж тепер повірив своєму щастю, радий і до безтями збуджений, кинувся дружинникові на шию (Міщ., Сіверяни, 1961, 142).
Словник української мови (СУМ-11)