безумовність
БЕЗУМО́ВНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безумо́вний.
Терор завжди відзначався системністю і періодичністю застосування, підвищеною жорстокістю і безумовністю виконання, спрямованістю на визначене коло людей, до яких застосовувалося насилля (з наук. літ.);
Одним з найбільш глобальних відступів від міжнародних норм є порушення принципу безумовності вексельного зобов’язання в законі про обіг векселів (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)