безформний

БЕЗФО́РМНИЙ, а, е.

1. Який не має певної форми, чітких обрисів.

Поміж величезними .. деревами головної алеї звисала рання мряка великими безформними шматами (О. Кобилянська);

Погруддя рветься з безформного граніту, пальці стискають чоло, а на обличчі – мука (В. Дрозд);

Друга група речовин – це тіла аморфні, або безформні (з наук.-попул. літ.);

// перен. Неясний, невиразний.

У грудях [Івана] повзла невиразна, безформна невдоволеність (М. Коцюбинський);

Вона [Марта] вже нічого не розуміла до ладу, тільки безформне, палюще відчуття їй лишилося (В. Підмогильний).

2. лінгв. Неоформлений, який не має у своїй будові показників певних граматичних категорій.

З повнозначними частинами мови змикаються також безформні, незмінні слова, що служать у реченні для виявлення присудковості (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. безформний — безфо́рмний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безформний — -а, -е. 1》 Який не має певної форми, чітких обрисів. Безформний тулуб. || Неясний, невиразний. 2》 лінгв. Неоформлений, який не має у своїй будові показників певних граматичних категорій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безформний — БЕЗФО́РМНИЙ (про фізичні тіла — який не має певної форми, чітких обрисів), АМО́РФНИЙ книжн. НЕВИРА́ЗНИЙ (який не чітко виділяється, якого погано видно), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, БЕЗФО́РМНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ (РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ рідше), ПЛИВКИ́Й...  Словник синонімів української мови
4. безформний — Безфо́рмний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. безформний — БЕЗФО́РМНИЙ, а, е. 1. Який не має певної форми, чітких обрисів. А поміж величезними.. деревами головної алеї звисала рання мряка великими безформними шматами (Коб., І, 1956, 332); Друга група [речовин] — це тіла аморфні, або безформні (Наука..  Словник української мови в 11 томах