безхарактерний
БЕЗХАРА́КТЕРНИЙ, а, е.
Який не має твердого характеру; слабовольний, безвольний.
Я не така безхарактерна, як часом здаюсь і як звикли мене вважати, і в рішучі хвилини тільки я сама можу собі помогти або пошкодити (Леся Українка);
Не повернулась чомусь під батьківський дах після розлуки зі своїм пихуватим, але безхарактерним Борисом і Тетяна (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)