безхарактерність
БЕЗХАРА́КТЕРНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безхара́ктерний.
Дочці “дає [батько] волю” не з безхарактерності, а з переконання і з довір'я до неї (Леся Українка);
Нам часто шкодить наша безхарактерність, намагання вибудувати свою хату осторонь суспільних проблем (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)