безхарактерність
БЕЗХАРА́КТЕРНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безхара́ктерний.
Наша російська ліберальна буржуазія теж викривається тепер — паки і паки — у своїй полохливості і безхарактерності (Ленін, 16, 1949, 150);
Дочці "дає [батько] волю" не з безхарактерності, а з переконання і з довір’я до неї (Л. Укр., III, 1952, 722).
Словник української мови (СУМ-11)