безхатник

БЕЗХА́ТНИК, а, ч., дорев. Той, хто не має хати.

— Служив зо мною вкупі наймит Хведір Кандзюбенко, ..сирота, безхатник і безрідник (Барв., Опов.., 1902, 243).

Значення в інших словниках

1. безхатник — безха́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. безхатник — -а, ч., розм. Безпритульний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безхатник — БЕЗХА́ТНИК, а, ч., розм. Той, хто не має хати. – Служив зо мною вкупі наймит Хведір Кандзюбенко, .. сирота, безхатник і безрідник (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
4. безхатник — див. бідний  Словник синонімів Вусика
5. безхатник — БЕЗДО́МНИК розм. (той, хто не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНИК розм., БЕЗХА́ТЧЕНКО розм. рідше (той, хто не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИК, БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ (звичайно про дітей). Не нагадуйте мені, що я знов сирота і бездомник (А.  Словник синонімів української мови
6. безхатник — Безхатник, -ка м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243.  Словник української мови Грінченка