Значення в інших словниках
-
безхатник —
безха́тник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
безхатник —
БЕЗХА́ТНИК, а, ч., розм. Той, хто не має хати. – Служив зо мною вкупі наймит Хведір Кандзюбенко, .. сирота, безхатник і безрідник (Ганна Барвінок).
Словник української мови у 20 томах
-
безхатник —
див. бідний
Словник синонімів Вусика
-
безхатник —
БЕЗДО́МНИК розм. (той, хто не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНИК розм., БЕЗХА́ТЧЕНКО розм. рідше (той, хто не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИК, БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ (звичайно про дітей). Не нагадуйте мені, що я знов сирота і бездомник (А.
Словник синонімів української мови
-
безхатник —
БЕЗХА́ТНИК, а, ч., дорев. Той, хто не має хати. — Служив зо мною вкупі наймит Хведір Кандзюбенко, ..сирота, безхатник і безрідник (Барв., Опов.., 1902, 243).
Словник української мови в 11 томах
-
безхатник —
Безхатник, -ка м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243.
Словник української мови Грінченка