Великий тлумачний словник сучасної мови

безхатник

безха́тник

-а, ч., розм.

Безпритульний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безхатник — безха́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. безхатник — БЕЗХА́ТНИК, а, ч., розм. Той, хто не має хати. – Служив зо мною вкупі наймит Хведір Кандзюбенко, .. сирота, безхатник і безрідник (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
  3. безхатник — див. бідний  Словник синонімів Вусика
  4. безхатник — БЕЗДО́МНИК розм. (той, хто не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНИК розм., БЕЗХА́ТЧЕНКО розм. рідше (той, хто не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИК, БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ (звичайно про дітей). Не нагадуйте мені, що я знов сирота і бездомник (А.  Словник синонімів української мови
  5. безхатник — БЕЗХА́ТНИК, а, ч., дорев. Той, хто не має хати. — Служив зо мною вкупі наймит Хведір Кандзюбенко, ..сирота, безхатник і безрідник (Барв., Опов.., 1902, 243).  Словник української мови в 11 томах
  6. безхатник — Безхатник, -ка м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243.  Словник української мови Грінченка