безхатник —
-а, ч., розм. Безпритульний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безхатник —
БЕЗХА́ТНИК, а, ч., розм. Той, хто не має хати. – Служив зо мною вкупі наймит Хведір Кандзюбенко, .. сирота, безхатник і безрідник (Ганна Барвінок).
Словник української мови у 20 томах
безхатник —
БЕЗДО́МНИК розм. (той, хто не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНИК розм., БЕЗХА́ТЧЕНКО розм. рідше (той, хто не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИК, БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ (звичайно про дітей). Не нагадуйте мені, що я знов сирота і бездомник (А.
Словник синонімів української мови
безхатник —
БЕЗХА́ТНИК, а, ч., дорев. Той, хто не має хати. — Служив зо мною вкупі наймит Хведір Кандзюбенко, ..сирота, безхатник і безрідник (Барв., Опов.., 1902, 243).
Словник української мови в 11 томах
безхатник —
Безхатник, -ка м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243.
Словник української мови Грінченка