безцеремонно

БЕЗЦЕРЕМО́ННО.

Присл. до безцеремо́нний.

Вона взяла мене безцеремонно під руку, і ми пішли алеєю до моєї хати! (О. Кобилянська);

Майя безцеремонно закинула на його [анарха] шию свою руку (М. Хвильовий);

Шухновський безцеремонно дістав товстими пальцями ще дві грудки [цукру], опустив у мою склянку (Ю. Збанацький);

Камені мовби ремствують, що вода з ними так безцеремонно обходиться, жбурляє їх із боку на бік (із журн.).

Значення в інших словниках

1. безцеремонно — безцеремо́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безцеремонно — Присл. до безцеремонний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безцеремонно — БЕЗЦЕРЕМО́ННО. Присл. до безцеремо́нний. Вона взяла мене безцеремонне під руку, і ми пішли алеєю до моєї хати! (Коб., III, 1956, 137); Шухновський безцеремонне дістав товстими пальцями ще дві грудки [цукру], опустив у мою склянку (Збан., Малин. дзвін, 1958, 22).  Словник української мови в 11 томах