безчерепний
БЕЗЧЕРЕПНИ́Й, а́, е́.
1. Який не має черепа.
Безчерепні тварини не мають головного мозку і серця (з наук.-попул. літ.).
2. у знач. ім. безчерепні́, ни́х, зоол. Нижчий тип хордових тварин, які не мають кістяного або хрящоподібного скелета; безхребетні.
Усе тіло безчерепних сегментовано, а чуттєві органи примітивні (з наук.-попул. літ.);
Хордовий безчерепний ланцетник.
Словник української мови (СУМ-20)