безчельник
БЕЗЧЕ́ЛЬНИК, а, ч., діал.
Безсоромник, нахаба.
Як забачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця .. – Ти, безчельнику... ти, проява... (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)БЕЗЧЕ́ЛЬНИК, а, ч., діал.
Безсоромник, нахаба.
Як забачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця .. – Ти, безчельнику... ти, проява... (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)