безчельник

безче́льник безсоромник, нахаба (ст)

Значення в інших словниках

1. безчельник — БЕЗЧЕ́ЛЬНИК, а, ч., діал. Безсоромник, нахаба. Як забачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця .. – Ти, безчельнику... ти, проява... (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
2. безчельник — БЕЗЧЕ́ЛЬНИК, а, ч., діал. Безсоромник, нахаба. Як забачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця.. — Ти, безчельнику… ти, проява… (Вовчок, VI, 1956, 283).  Словник української мови в 11 томах