безчельник

безче́льник безсоромник, нахаба (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безчельник — БЕЗЧЕ́ЛЬНИК, а, ч., діал. Безсоромник, нахаба. Як забачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця .. – Ти, безчельнику... ти, проява... (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  2. безчельник — БЕЗЧЕ́ЛЬНИК, а, ч., діал. Безсоромник, нахаба. Як забачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця.. — Ти, безчельнику… ти, проява… (Вовчок, VI, 1956, 283). Словник української мови в 11 томах