безідейно

БЕЗІДЕ́ЙНО.

Присл. до безіде́йний.

Вододіл між безідейно багатою та ідейною, але бідною, частинами партії стає дедалі помітнішим (з публіц. літ.);

Безідейно об’єднані люди хочуть керувати, зайняти, як кажуть, гетьманське сідло (з газ.);

Пристосовувати роботу з молоддю тільки до чергових виборів – безідейно і не результативно (з газ.);

Грала тоді наша збірна досить безідейно, і рахунок 1:1 був цілком логічним (з газ.).

Значення в інших словниках

1. безідейно — безіде́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безідейно — Присл. до безідейний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безідейно — БЕЗІДЕ́ЙНО. Присл. до безіде́йний.  Словник української мови в 11 томах