безґрунтовно
БЕЗҐРУНТО́ВНО.
Присл. до безґрунто́вний.
“А тим часом туга серце точить, – записав Володимир Винниченко у травні 1918 р. – Думаю про те, що сталось і чого не в силі, видно, не пам'ятати щодня і щохвилини. Занадто несподівано, безґрунтовно, без неминучої необхідності сталося” (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)