Словник української мови у 20 томах

белалгін

БЕЛАЛГІ́Н, у, ч., фарм.

Лікувальний знеболювальний та протикислотний препарат, який вживають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

Таблетки белалгіну випускають у контурних чарункових або безчарункових упаковках (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. белалгін — белалгі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. белалгін — -у, ч. Лікарський протиспазматичний, знеболювальний та протикислотний засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. белалгін — белалгі́н [від бел(адонна) і (ан)алгін] лікарський протиспазматичний, знеболюючий та протикислотний засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.  Словник іншомовних слів Мельничука