Словник української мови у 20 томах

беліберда

БЕЛІБЕРДА́, и́, ж., зневажл., рідко.

Дурниці.

Тут ніяких лампад нема, .. і люди думають без всякої ідеалістичної беліберди (М. Хвильовий);

Потіють бідні [перекладачі], трудяться, а прочитати – беліберда (Василь Шевчук).

Словник української мови (СУМ-20)