бенкет
БЕНКЕ́Т, рідше БАНКЕ́Т, у, ч.
Урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події.
Хрестини, іменини, похорони ніколи не справляються без бенкету (Панас Мирний);
Далі наш весільний бенкет продовжувався без промов і спогадів, більше – з піснями й танцями (Ю. Яновський);
Йде на пенсію інженер Непролаза. Запрошує на бенкет (А. Крижанівський);
// Взагалі багатолюдна учта, бучне гуляння з частуванням.
Поїхали [пани] в село весною, В селі банкети загули (Т. Шевченко);
Почалися .. банкети, музики та танці: гуде будинок (Марко Вовчок);
Цей відлюдькуватий ведмідь не буває ні на весіллях, ні на будь-яких бенкетах (О. Бердник);
* Образно. Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє (О. Олесь).
◇ (1) Валтаса́рів бенке́т – свято напередодні трагедії, нещастя, смерті; веселе життя напередодні або під час страшної небезпеки чи будь-якого лиха.
Під час Валтасарового бенкету (за Біблією) на стіні палацу Валтасара з'явився вогненний напис про неминучу загибель Вавилона (з наук.-попул. літ.);
У драматичній поемі “Бенкет під час чуми” О. Пушкін відтворює події 1666 р., коли в Лондоні під час епідемії чуми молодь зібралася на свій Валтасарів бенкет, намагаючись відвернути думки про неминучу смерть (з навч. літ.);
(2) Крива́вий бенке́т:
а) битва, війна.
Саїб літав на арабському коні поперед війська. На бенкет кривавий він убрався, як на велике свято (І. Нечуй-Левицький);
Упоєні на бенкетах кривавих, невільники-народи спали довго у спільній віковій... темниці (Леся Українка);
б) масове вбивство.
Фашисти в українських селах чинили криваві бенкети (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)