бенкет
БЕНКЕ́Т, БАНКЕ́Т, у, ч. Урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події.
Хрестини, іменини, похорони ніколи не справляються без бенкету (Мирний, III, 1954, 191);
Далі наш весільний бенкет продовжувався без промов і спогадів, більше — з піснями й танцями (Ю. Янов., II, 1954, 82);
Там [у Кремлі] було влаштовано на честь українських артистів банкет (Сміл., Сад, 1952, 8);
// Взагалі багатолюдна учта, бучне гуляння з частуванням.
Почалися пири та банкети, музики та танці: гуде будинок (Вовчок, І, 1955, 145);
Поїхали [пани] в село весною, В селі банкети загули (Шевч., II, 1953, 221);
*Образно. Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє (Олесь, Вибр., 1958, 42).
Словник української мови (СУМ-11)