бенкет
крива́вий бенке́т. 1. Битва, війна. Упоєні на бенкетах кривавих, невільники-народи спали довго у спільній віковій… темниці (Леся Українка); Саїб літав на арабському коні поперед війська. На бенкет кривавий він убрався, як на велике свято (І. Нечуй-Левицький). 2. Масове вбивство. Фашисти в українських селах чинили криваві бенкети (З усн. мови).
Фразеологічний словник української мови