бентеження
БЕНТЕ́ЖЕННЯ, я, с.
Дія за знач. бенте́жити і стан за знач. бенте́житися.
Чи раз ставав він перед гетьманським лицем, а все ж бентежився якимсь окремим бентеженням (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)БЕНТЕ́ЖЕННЯ, я, с.
Дія за знач. бенте́жити і стан за знач. бенте́житися.
Чи раз ставав він перед гетьманським лицем, а все ж бентежився якимсь окремим бентеженням (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)