Словник української мови у 20 томах

бентеження

БЕНТЕ́ЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. бенте́жити і стан за знач. бенте́житися.

Чи раз ставав він перед гетьманським лицем, а все ж бентежився якимсь окремим бентеженням (Б. Лепкий).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бентеження — бенте́ження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. бентеження — -я, с. Дія за знач. бентежити і стан за знач. бентежитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бентеження — ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ (стан незручності і деякої розгубленості), БЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗНІЯКОВІ́ННЯ, ЗНІЯКОВІ́ЛІСТЬ, НІ́Я́КОВІСТЬ, ЗАМІША́ННЯ, СУМ'ЯТТЯ́ підсил., НЕСТЯ́МА підсил., КОНФУ́З розм., ЗМІША́ННЯ рідко; ШОК підсил.  Словник синонімів української мови
  4. бентеження — БЕНТЕ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. бенте́жити і стан за знач. бенте́житися.  Словник української мови в 11 томах