березина

БЕРЕ́ЗИНА, и, ж.

1. Березове дерево; береза (див. бере́за¹ 1).

Жалібно жовте листя березини, Здається, шепче: “Літо, де ти, літо?” (І. Франко);

На тлі яро-зеленої молодої березини гаптувались чорні гілки соснини (М. Коцюбинський).

2. збірн. Дрова або будівельний матеріал із цього дерева.

Осичино, березино! чом не гориш, тільки куришся? (П. Чубинський).

3. Березовий гай, ліс; березник, березняк.

Я зіскакую на землю, путаю Обмінну й розмірковую, куди ж гайнути по гриби: в березину чи в загороду Костюків (М. Стельмах).

4. Березова гілка, палиця.

– Цить, блазню! Ти, видно, не був ні в кого в руках, видно, не держано тебе як слід... Мазали тебе зверху пирогом... А дубини, березини не хоч? (Панас Мирний);

От піду десь-колись до близького зрубу, наріжу березини, .. а в понеділок беремо з жінкою по зв'язкові на плечі та й на торг до Дрогобича (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. березина — -и, ж. 1》 Березове дерево; береза (у 1 знач.). 2》 збірн. Дрова або будівельний матеріал із цього дерева. 3》 Березовий гай, ліс; березник, березняк. 4》 Березова гілка, палиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. Березина — Бере́зина іменник жіночого роду населений пункт в Україні Березина́ іменник жіночого роду річка в Білорусі  Орфографічний словник української мови
3. березина — див. гілка; ліс  Словник синонімів Вусика
4. Березина — Бере́зина́, -ни, -ні (річка)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. березина — БЕРЕ́ЗИНА, и, ж. 1. Березове дерево; береза (в 1 знач.). На тлі яро-зеленої молодої березини гаптувались чорні гілки соснини (Коцюб., І, 1955, 308); Жалібно жовте листя березини. Здається, шепче: "Літо, де ти, літо!" (Фр., X, 1954, 22). 2. збірн.  Словник української мови в 11 томах