березка
БЕРЕ́ЗКА¹, рідше БЕРІ́ЗКА, и, ж.
1. Багаторічна бур'янова витка рослина родини берізкових; повійка.
Пахуча березка коло сухого дуплинастого пенька повилась (Марко Вовчок);
Личинки бурякового довгоносика живляться корінцями осоту, будяка, берізки і багатьох інших бур'янів (з наук. літ.).
2. діал. Дереза.
Тин увесь увитий хмелем .. та колючою березкою, що, як прядиво, спускалася сюди своєю мичкою (Панас Мирний).
БЕРЕ́ЗКА² див. бері́зка¹.
Словник української мови (СУМ-20)