берлога
БЕРЛО́ГА, и, ж., рідко.
Те саме, що барлі́г 1, 2.
Неначе з берлоги Медвідь виліз, ледве, ледве Переносить ноги (Т. Шевченко);
Тільки один димар нагадував, що то не берлога звіряча, а людська оселя (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)