бернардин —
бернарди́н іменник чоловічого роду іст.
Орфографічний словник української мови
бернардин —
-а, ч., заст. Член католицького чернечого ордену.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бернардин —
БЕРНАРДИ́Н, а, ч., заст. Член католицького чернечого ордену. В Махнівці був укріплений замок, до замка тулився монастир бернардинів (Панч, Гомон. Україна, 1954, 368).
Словник української мови в 11 томах