бернардин

бернарди́н

іменник чоловічого роду

іст.

Значення в інших словниках

1. бернардин — -а, ч., заст. Член католицького чернечого ордену.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бернардин — БЕРНАРДИ́Н див. бернарди́ни.  Словник української мови у 20 томах
3. бернардин — БЕРНАРДИ́Н, а, ч., заст. Член католицького чернечого ордену. В Махнівці був укріплений замок, до замка тулився монастир бернардинів (Панч, Гомон. Україна, 1954, 368).  Словник української мови в 11 томах