бесідка
БЕСІ́ДКА, и, ж., рідко.
Легка крита будівля в саду, парку і т. ін. для відпочинку й захисту від сонця, дощу; альтанка.
У бесідці стало тихо (Панас Мирний);
Сад був невеликий, зате густий і вигідний. В найглибшій його частині стояла бесідка (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)