бета

БЕ́ТА, и, ж.

Друга літера грецького алфавіту.

Оскільки грецька “бета” у Візантії вимовлялася як “віта”, на Русь ім'я Варвара разом із введенням християнства прийшло за візантійським зразком (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. бета — бе́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бета — -и, ж. Друга літера грецької абетки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бета — бе́та (грец. βήτα – Β,β) друга літера грецького алфавіту.  Словник іншомовних слів Мельничука