бехаїзм

БЕХАЇ́ЗМ, у, ч.

Релігія, що виникла на Близькому Сході в середині XIX ст.

Бехаїзм як витончений, реформований, модернізований різновид ісламу знайшов собі послідовників навіть у Західній Європі та в Америці (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. бехаїзм — -у, ч. Релігійно-політична течія, що виникла у Іраці в середині 19 ст.; проповідує ідеї заперечення поєднання науки та релігії.  Великий тлумачний словник сучасної мови