бешкетливий
БЕШКЕ́ТЛИВИЙ, а, е.
Схильний до бешкетування, пустощів.
Яскраво-червоні губи на тлі смертельної блідості обличчя скидалися більше на підмальований бешкетливою рукою надгробний пам'ятник, ніж на живе лице (Б. Антоненко-Давидович);
Тоді знову виникав бешкетливий настрій, і він з нетерпінням очікував на подорожнього (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)