бешкетування
БЕШКЕТУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. бешкетува́ти.
Буйне, завойовницьке бешкетування було саме в розпалі (О. Гончар);
Бешкетування чужоземних завойовників викликали обурення по всій країні (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)