Словник української мови в 11 томах

бешкетування

БЕШКЕТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бешкетува́ти.

Буйне, завойовницьке бешкетування було саме в розпалі (Гончар, Таврія, 1957, 562);

Бешкетування іспанців.. викликали обурення по всій країні (Іст. середніх віків, 1955, 184).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. бешкетування — бешкетува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. бешкетування — -я, с. Дія за знач. бешкетувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бешкетування — БЕШКЕТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бешкетува́ти. Буйне, завойовницьке бешкетування було саме в розпалі (О. Гончар); Бешкетування чужоземних завойовників викликали обурення по всій країні (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. бешкетування — Бешкетува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)